У першій половині 2025 року попит на швидкі позики серед населення України продовжив стрімке зростання. Загальна сума заборгованості громадян перед фінансовими установами обчислюється десятками мільярдів гривень, що викликає занепокоєння в експертному середовищі. Статистика демонструє, що попри всі виклики війни, кредитування не лише не зникло, а й набуло нових форм.
Скільки та в кого позичають українці
За перші шість місяців поточного року громадяни уклали 4,39 мільйона договорів на отримання мікропозик. Цей показник на вісім відсотків більший за дані аналогічного періоду минулого року, коли українці також активно нарощували борги. Загальна сума виданих коштів склала 26,44 мільярда гривень.
Середньомісячний обсяг укладених угод становить приблизно 730 тисяч. Динаміка другого кварталу показує, що хоч кількість нових договорів стабілізувалася (2,18 мільйона), середній чек позики зріс майже на дев’ять відсотків, досягнувши позначки у понад 6 тисяч гривень.
Заборгованість продовжує накопичуватися. Якщо у першому кварталі борг зріс на 3,38 мільярда гривень, то вже до початку липня загальна сума, яку українці винні мікрофінансовим організаціям (МФО), досягла рекордних 24,29 мільярда гривень.
При цьому кількість самих кредиторів зменшується. З початку повномасштабного вторгнення ринок МФО скоротився вдвічі. Наразі офіційну ліцензію мають лише 303 компанії, що на чверть менше порівняно з липнем минулого року.
Банки також у грі: стирання меж між МФО та класичними установами
Важливо розуміти, що сьогодні не лише спеціалізовані контори пропонують послуги швидкого кредитування. Традиційні банки активно заходять у цю нішу, пропонуючи клієнтам мікрокредитні продукти. Це можуть бути миттєві готівкові позики на невеликі суми або спеціальні кредитні ліміти на картки, які оформлюються за кілька хвилин через мобільний додаток без довідок про доходи.
Банки намагаються конкурувати з МФО за рахунок швидкості ухвалення рішень, залучаючи тих клієнтів, яким терміново потрібні гроші до зарплати. Проте умови таких експрес-продуктів від банків часто є значно жорсткішими, ніж у їхніх звичайних споживчих кредитів.
Головні ризики швидких грошей
Хоча загальний рівень кредитного навантаження населення відносно ВВП в Україні залишається одним з найнижчих у Європі та становить лише близько 3,4 відсотка, для конкретного позичальника мікрокредит може стати справжньою фінансовою пасткою.
Основні загрози включають:
- Астрономічні відсоткові ставки, які у перерахунку на рік можуть сягати сотень відсотків.
- Приховані комісії та величезні штрафи за найменше прострочення платежу.
- Психологічний тиск та агресивні методи роботи колекторів у разі несплати.
- Ризик потрапити у боргову спіраль, коли нова мікропозика береться виключно для перекриття відсотків за попередньою.
- Серйозні правові наслідки, включаючи судові позови, блокування банківських рахунків та арешт майна виконавчою службою.
Мікропозики як індикатор стану економіки: роль держави
Бум мікрокредитування не є ознакою розвитку фінансової грамотності чи благополуччя суспільства. Навпаки, масове звернення по швидкі гроші — це чіткий індикатор глибоких економічних проблем населення. Громадяни змушені звертатися за дорогими позиками не для інвестицій у бізнес чи дорогих покупок, а переважно для покриття базових щоденних потреб: купівлі продуктів, ліків або оплати комуналки через брак реальних доходів та постійну інфляцію.
Держава повинна терміново звернути увагу на цю критичну тенденцію. Замість того, щоб дозволяти людям все глибше занурюватися у боргові ями, країні необхідно розробляти дієві механізми підтримки населення. Це включає посилення програм соціального захисту, стримування інфляції, створення нових робочих місць та стимулювання зростання реальної заробітної плати. Лише системна економічна підтримка та подолання першопричини бідності здатні зупинити неконтрольоване зростання боргів українців.
Джерело: 24tv.ua