Останнім часом в інформаційному просторі з’являється все більше повідомлень про те, що кількість боржників в Україні стрімко зростає. Фінансова нестабільність, накопичення неоплачених комунальних послуг та кредитних зобов’язань створюють навантаження на економіку. Цілком імовірно, що саме ця невтішна статистика стала каталізатором для влади, змусивши її шукати нові, більш жорсткі та ефективні інструменти впливу на неплатників. Відповіддю на ці виклики стало ухвалення 7 квітня 2026 року законопроєкту №14005 у другому читанні, який підтримали 228 народних обранців.
Документ запроваджує в Україні повністю автоматизовану систему стягнення заборгованостей, яка суттєво обмежить майнові права тих, хто потрапив до відповідного реєстру.
Тотальна цифровізація: як працюватимуть обмеження
Головне завдання нового закону – усунути людський фактор та бюрократичні затримки з процесу виконавчого провадження. Для цього створюється інтегрована цифрова мережа, яка синхронізує бази даних нотаріусів, сервісних центрів МВС, банківських установ та державні реєстри.
Якщо особа опиняється в Єдиному реєстрі боржників, система миттєво активує низку заборон:
- Нотаріуси автоматично втрачають доступ до посвідчення будь-яких угод, пов’язаних із відчуженням майна (продаж, дарування тощо).
- Сервісні центри МВС блокують можливість переоформлення автомобілів та інших транспортних засобів на інших власників.
- Банки запроваджують ліміти на фінансові операції, щоб унеможливити виведення коштів для ухилення від сплати боргу.
Важливо розуміти, що держава не забирає право користування майном. Боржник може і далі жити у своїй квартирі чи їздити на своєму авто, але юридично передати їх комусь іншому не вийде аж до повного розрахунку.

Чи існує загроза втрати єдиного житла?
Страх втратити дах над головою є найпоширенішим серед громадян. Проте автори документа наголошують, що нові правила не спрощують процедуру конфіскації нерухомості. Вилучення майна залишається винятковою мірою, яка може бути застосована лише за рішенням суду.
Навпаки, законодавці запровадили додаткові запобіжники для захисту єдиного житла:
- Поріг заборгованості, який дозволяє ініціювати стягнення нерухомості, суттєво підняли. Якщо раніше це було 20 мінімальних зарплат, то тепер сума становить 50 мінімальних заробітних плат (що наразі дорівнює 432 тисячам гривень).
- Діє абсолютна заборона на вилучення єдиного житла у військовослужбовців протягом усього періоду воєнного стану та ще 12 місяців після його завершення.
- Ухвалено рішення про автоматичне зняття всіх арештів за борги з комунальних послуг, якщо вони стосуються майна на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій.
Автоматична “амністія” після оплати
Однією з найзручніших новацій для громадян стане скасування бюрократичної тяганини після погашення боргу. Більше не потрібно буде ходити кабінетами виконавчих служб із паперовими квитанціями.
Алгоритм працюватиме самостійно: як тільки необхідна сума надходить на відповідний рахунок, система розпізнає транзакцію, підтверджує закриття боргу, автоматично викреслює ім’я людини з реєстру та знімає абсолютно всі накладені раніше блокування в банках і реєстрах.
Джерело: МінФін