Україна традиційно має статус потужної аграрної держави, яка забезпечує зерновими та олійними культурами десятки країн по всьому світу. Проте в сегменті фруктової продукції ситуація кардинально інша. Через географічні та кліматичні особливості, а також втрату значної частини промислових садівництва внаслідок бойових дій, наша держава змушена щорічно витрачати близько мільярда доларів на закупівлю імпортних плодів.
Повномасштабне вторгнення суттєво переформатувало логістичні ланцюги, зробивши доставку складнішою та дорожчою, проте загальна структура фруктового кошика українців залишилася відносно стабільною. Імпортерам довелося оперативно шукати нові шляхи постачання в обхід заблокованих портів та тимчасово окупованих південних
Динаміка імпорту: від шокового падіння до поступового відновлення
Аналізуючи дані митної статистики за останні кілька років, можна простежити чітку тенденцію адаптації ринку. Якщо у довоєнному 2021 році обсяг ввезених фруктів становив 990 тисяч тонн, то у 2022 році стався різкий обвал на третину – до 664 тисяч тонн. Цей колапс був цілком очікуваним: закриття кордонів для морського транспорту, стрімке подорожчання автомобільної логістики, паніка на ринку та масовий виїзд мільйонів споживачів за кордон вдарили по галузі надзвичайно сильно.
Однак уже з 2023 року розпочався етап відновлення. Бізнес зміг налагодити альтернативні європейські маршрути. У 2024 році імпорт склав 690 тисяч тонн, а за підсумками 2025 року сягнув 725 тисяч тонн. Примітно, що фінансові витрати зростали набагато швидше за фізичні обсяги. Минулого року загальна вартість імпортованих фруктів перевищила 922 мільйони доларів. Така диспропорція пояснюється не лише інфляцією, а й глобальним підвищенням цін на агропродукцію та відновленням попиту українців на дорожчі екзотичні позиції.
Банани та цитрусові: основа імпортного раціону
Левову частку всіх витрат на закордонні фрукти – майже дві третини – формують банани та різноманітні цитрусові. Беззаперечним лідером у постачанні бананів залишається Еквадор. До війни з цієї країни надходило близько 61% усього обсягу (майже 200 тисяч тонн у 2021 році). Після шокового скорочення поставок у 2022 році, зараз ринок знову демонструє позитивну динаміку: у 2025 році загалом було імпортовано понад 224 тисячі тонн бананів, з яких половина знову припадає на Еквадор. Інші важливі партнери у цьому сегменті – Колумбія, Коста-Рика та Гватемала.
Щодо загального лідерства серед усіх фруктів, то першість міцно утримує Туреччина. Вона забезпечує близько чверті всього фруктового імпорту України. Навіть попри логістичні перешкоди, турецькі постачальники змогли зберегти свої позиції. Три чверті турецького імпорту – це мандарини, лимони, апельсини та грейпфрути. Крім того, на український ринок активно завозять єгипетські, іспанські та південноафриканські цитрусові. Туреччина також є ключовим донором винограду, персиків та черешні у період міжсезоння.
Сезонна продукція та наслідки окупації півдня
Традиційні для нашого клімату фрукти – яблука, груші, сливи, абрикоси – імпортуються здебільшого для перекриття дефіциту у несезонні місяці або у разі внутрішнього неврожаю. Наприклад, Польща та Нідерланди залишаються головними постачальниками зерняткових культур.
Окрема історія відбулася з баштанними культурами. Кавуни та дині завжди були гордістю південних областей України, зокрема Херсонщини. Окупація цих територій призвела до безпрецедентної ситуації у 2022 році, коли імпорт кавунів зріс удвічі – з 18 до 42 тисяч тонн. Дефіцит екстрено покривали за рахунок Туреччини, Болгарії та Румунії. Проте українські аграрії швидко адаптувалися. Фермери в центральних та західних регіонах – на Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Закарпатті – успішно освоїли технології вирощування баштанних. Завдяки цьому вже у 2025 році потреба в імпортних кавунах впала до 16 тисяч тонн.
Тропічні фрукти повертаються на полиці
Сегмент екзотики (манго, авокадо, ананаси, фініки) виявився найбільш чутливим до кризових явищ. У перший рік великої війни їх імпорт обвалився майже вдвічі. Споживачі відмовилися від дорогих товарів не першої необхідності. Проте поступова адаптація економіки та психологічне звикання до нових реалій повернули екзотичні фрукти в раціон. У 2025 році обсяги їх ввезення досягли 31,5 тисяч тонн, що обійшлося українським імпортерам у понад 86 мільйонів доларів. Основні потоки такої продукції йдуть з Перу, Коста-Рики та Ізраїлю.
Економіка цін: чому фрукти стають дорожчими
Експерти аграрного ринку виділяють кілька фундаментальних факторів, які безпосередньо впливають на вартість фруктового кошика в українських магазинах.
По-перше, ключову роль відіграє валютний курс. Оскільки закупівля здійснюється за міжнародними контрактами в доларах чи євро, будь-яка девальвація гривні миттєво відбивається на цінниках.
По-друге, глобальне ускладнення логістики. Більшість популярних позицій долають тисячі кілометрів океанами та континентами. Зростання вартості фрахту суден, подорожчання пального та необхідність перевантаження товарів у європейських портах з подальшою доставкою фурами в Україну додають значну націнку.
По-третє, кліматичні зміни у світі. Несприятливі погодні умови у країнах-експортерах напряму б’ють по кишені українців. Наприклад, посуха в Іспанії, яка призвела до суттєвого падіння врожайності цитрусових, автоматично підняла ціни на європейському ринку.
Зрештою, не варто забувати про фактор сезонності. Закони попиту та пропозиції працюють безвідмовно: поява перших партій ягід завжди супроводжується захмарними цінами, які поступово знижуються в міру масового дозрівання врожаю. Попри всі виклики, український ринок фруктів довів свою стійкість. Імпортери навчилися працювати у надскладних умовах, а внутрішні виробники успішно диверсифікують географію вирощування традиційних культур, забезпечуючи продовольчу стабільність країни.